Практика корекційного виховання дітей з аутистичними порушеннями в умовах сім'ї підтверджує соціальні тенденції попиту гувернерських послуг, які кваліфіковано та результативно може надати спеціальний педагог. Нещодавно процес корекційної допомоги дітям з інтелектуальними або аутистичними порушеннями носив стихійний, напівлегальний характер і був детермінований суб'єктивними та об'єктивними причинами вибору деяких родин в Україні альтернативної (індивідуальної) форми навчання та виховання їхньої дитини в родині. Якщо, для дітей з нормальним розвитком батьки обирають шлях та спосіб гувернерської форми виховання дитини з причин виробничої зайнятості, нової соціальної моди на такі послуги, мотивації відчуження від процесу виховання власної дитини, то батьки дитини з дизонтогенетичною типологією вимушені були знаходити гувернера для фахового забезпечення своєчасної корекції її розвитку.
Включення у наш час професії «гувернер» до переліку спеціальностей, які існують в Україні ("Класифікатор професій із змінами та доповненнями", код спеціальності - № 5131) вказує на її офіційне визнання і інтенсивне поширення в державі. Проте свідомий вибір родини, яка виховує дитину-інваліда обумовив пошуки "саме того, хто допоможе зрозуміти особливості психічного розвитку дитини", " того, хто допоможе їм порадити як її виховувати", "... підготувати до школи", "здійснювати психологічне та спеціально-дидактичне супроводження", "...призупинить виникнення вторинних дефектів, "... скорегує основний дефект" тощо.
Особливо складно доводиться сім'ям, в яких виховуються діти з діагнозом "аутизм". Ці труднощі обумовлені системою недоліків, представленими діагностико-прогностичними, соціальними, державними та науково-практичними тенденціями в області медицини, педагогіки та психології. Це, насамперед, безвідповідальне ставлення дитячих психіатрів та дільничних педіатрів до прогнозу психологічного розвитку дитини, ігнорування самого факту про необхідність абілітаційних психокорекційних та корекційно-педагогічних заходів, і як наслідок, повна безпорадність батьків в питаннях ефективності раннього корекційного втручання, індиферентність самої родини до особливостей розвитку дитини та очікування "чудасамовипралення", відсутність спеціальних закладів для аутичних дітей, "самолікування", як спосіб виправлення аутистичних проявів, соціально-психологічна некомпетентність родинного оточення дитини. Таким чином, в середовищі сформувався образ фрагментарності та уповільненості процесу спеціальної психолого-педагогічної допомоги дитині у відповідності з аутистичною симптоматикою в умовах сім'ї.
Педагогічна, корекційно-психологічна допомога завжди необхідна та корисна кожній дитині, проте вона буде сприяти динаміці та ефективності його саморозвитку лише при певних умовах. Що стосується дітей з аутистичною симптоматикою, то не завжди традиційні виховні та дидактичні технології, які застосовуються до нормально розвинених, або навіть розумово відсталих та дітей з затримкою психічного розвитку є вірогідними та результативними. У гувернера не орієнтованого на особливості психічного розвитку аутичної дитини та на стратегію їх інтенсивного подолання, виникає сумнів у своїх професійних можливостях.
За нашими даними та даними " Громадської асоціації підтримки осіб з аутизмом в Україні " з числа запрошених педагогів , дізнавшись про клініко-психологічний діагноз дитини , 12% - відмовились надавати гувернерські послуги, 46% - відмовили сім'ям в своїх послугах, попрацювавши деякий (1-3 місяці) час з причин психологічного дискомфорту в процесі взаємодії (або її відсутності) з дитиною; 23% - звільнені з різних причин батьками; 19% - продовжують працювати, але лише 3% з них мають спеціальну дефектологічну (корекційно-психопедагогічну освіту). Таким чином, соціально-психологічні аспекти професіоналізму гувернерів стали на заваді реалізації попиту на їх послуги. Тим більше, що попит на гувернерські послуги зростає в сім'ях, які мають аутичних дітей. Парадокс ситуації, що склалася полягає в тому, що саме в аспекті психологічної готовності гувернера до здійснення корекційної діяльності з урахуванням спеціального індивідуального підходу до дитини вони відчувають труднощі в своїй діяльності.
Реалізація індивідуально-диференційованого підходу набуває в цьому контексті найбільшої значущості. Одночасно виникає питання про спеціальну підготовку спеціаліста до індивідуальної роботи, розрахованої на застосування нової парадигми гувернерського змісту в системі корекційної роботи з азтичними дітьми.
Виходячи з того, що аутистичні розлади представляють собою первазивний (проникаючий) тип порушень психічного розвитку компетенція гувернера залежить від сформованості знань, умінь, навичок в області психопатології, психології, логопедії, корекційної психопедагогіки та спеціальних методик навчання та виховання. Відповідно до цих областей знань гувернер повинен бути на достатньо високому рівні мотиваційної, виконавчої, емоційно-регуляторної та фахової готовності до виконання таких основних функцій : діагностичної, прогностичної, освітньої, комунікативної, корекційно-педагогічної, психокореклійної, абілітаційної, соціально-реабілітаційної тощо.
Нами розроблена та експериментально апробована модель психологічної готовності гувернера до роботи з аутичними дітьми, яка складається з таких компонентів:
Виходячи з вищезазначеного, система психологічних умов корекційної роботи гувернера з аутичними дітьми представлена 5-ма модулями, кожен з яких відображає основний зміст психологічної допомоги дітям з аутистичними порушеннями.
Модуль І. Мотиваційний.
- інтерес до проблеми аутизму;
- емпатія та бажання допомогти родині, в якій виховується аутична дитина;
- удосконалення власного педагогічного досвіду;
- бажання попрацювати за світовими технологіями корекції аутизму;
- потреба досягнути успіху в корекції аутизму;
науково-практичні потреби в модифікації світових технологій корекції аутизму;
- бажання розробити та створити власний /авторський напрямок/ подолання аутистичних порушень;
- установка на успіх власних корекційно-педагогічних зусиль;
- написання дипломних, магістерських, дисертаційних праць;
- потреби в апробації нових корекційних технологій / психотерапевтичні, артгерапевтичні тощо/;
- бажання, або потреба заробити та отримати кошти за роботу з аутичною дитиною.
Модуль 2. Характерологічний.
Загальні психологічні особливості гувернера:
спрямованість особистості на результат корекції;
- підготовленість її в сфері корекційної діяльності;
- комунікабельність; активність; емоційна стабільність;
адекватність самооцінки;
низький рівень тривожності;
- відсутність негативних акцентуацій характеру.
Модуль 3. Кваліфікаційний.
А. Психологічна компетентність у виконанні корекційний функцій в ситуаціях:
проблемної поведінки у аутичних дітей;
- страхів; стереотипій;
- агресії до оточуючих;
- самоагресії,
- гіпер-, гіпоактивності;
- криків, вокалізацій;
- незвичних пристрастей, інтересів та потягів;
- підвищеної пересиченості, неадекватних фантазій.
Б. Рольові психологічні позиції гувернера
- гувернер-спеціаліст в області корекційної психопедагогіки, яка передбачає велику психологічну дистанцію та формальне професійне спілкування з близькими аутичної дитини;
гувернер - вірний друг, - позиція передбачає можливості неформального спілкування з членами родини аутичної дитини. Проте може виникнути проблема скорочення психологічної дистанції між родиною дитини та гувернером, і близькими перестають сприймати його як спеціаліста; гувернер-психотерапевт. Позиція передбачає, що оскільки гувернер має достатню психологічну допомогу і результати психокорекційної роботи з аутичною дитиною, значить є компетентним у вирішенні особистих проблем членів родини та їх знайомих. С позицій цієї ролі відбувається переорієнтування цілей, змісту та функцій гувернера від дитини до дорослих, від професійного напрямку "співпраці з родинами" до "втручання вжиття та проблеми родини".
гувернер - приклад для наслідування. Більш ефективна рольова психологічна позиція ніж попередня, що передбачає підсвідоме залучення близьких дитини до співпраці, якщо образ найкращого гувернера співпадає з реальністю;
- його манери, етикет, риторика, особистісні якості, емоційність, креативність, артистизм є бажаними для корекційної роботи з дитиною.
Модуль 4. Виконавчий.
А. Психологічне забезпечення гувернером психокорекційних технологій :
- проведення холдінг-терапії,
- психотерапевтичних заходів;
- володіння прийомами прикладного аналізу поведінки / ПАП /;
- застосування прийому ПАП-підкріплення в усіх сферах корекційно-виховного процесу;
- забезпечення особливого охоронного режиму для психіки дитини;
- організація відповідного до аутистичних порушень дитини педагогічного дизайну приміщення;
- адаптація та модифікація стимулюючого матеріалу до особливостей сприймання та емоційних аутичної дитини;
Б. Психологічне супроводження інклюзивна форма навчання аутичної дитини в дошкільних та шкільних закладах:
систематичне проведення тренінгів у малих групах дітей з подібними проблемами;
- психологічні супроводження дитини в школі;
- забезпечення вчителя класу інформацією про психологічні особливості аутичної дитини;
- модифікація дидактичних методів та прийомів до навчальних можливостей аутичних дітей;
- спеціальне психологічне обґрунтування необхідності використання системи корекційних прийомів та засобів конкретно в кожній навчально-вихозній ситуації;
В. Психологічне забезпечення комунікативної діяльності аутичної дитини стимуляція емоційного контакту; підтримка потреби в спілкуванні;
- забезпечення об'єкта та суб'єкта для спілкування; усунення негативізму в процесі спілкування;
формування процесів розуміння інших людей, з якими спілкується дитина:
- забезпечення саморегуляції та самоконтролю в процесі спілкування з дорослими та дітьми;
- інформація для суб'єктів спілкування про психологічні та мовленнєві особливості дитини;
- організація та проведення ділового спілкування;
- застосування психотехнічні та психолінгвістичні прийоми комунікативного процесу з аутичною дитиною.
Г. Психологічне забезпечення формування соціально-побутових навичок аутичної дитини
- спеціальна організація режиму аутичної дитини;
психологічне забезпечення чіткого дотримання логіки та зміни режимних моментів;
- фіксація уваги дитини на виконанні режимних моментів;
- емоційна регуляція та самоконтроль дитиною за охайністю власного вигляду;
- фіксація режимних моментів за допомогою піктограм (малюнків-схем-підказок);
стимуляція елементарних побутових та трудових навичок;
- забезпечення психологічного супроводу дитини в життєво-важливих соціальних ситуаціях.
Модуль 5. Діагностико-прогностичний
А. Нейропсихологічний аспект роботи гувернера в корекційній роботі з аутичними дітьми
- збір діагностичних даних про дитину;
розробка індивідуально-корекційної програми дитини у відповідності з нейропсихологічними особливостями аутичної дитини; відбір корекційних прийомів, спрямованих на подолання кінестетичних. аудіовізуальних та порушень;
формування процесів програмування, саморегуляції, самоконтролю контролю поведінки та дій дитини.
Б. Психолінгвістичний аспект корекційної діяльності гувернера
інтерпретація специфічного / автономного / мовлення аутичної дитини:
проведення контактної, послідової та дистанційної
психодіагностики дитини;
діагностика та прогнозування мовленнєвого розвитку дитини;
ідентифікація аутистичних порушень за станом (особливостей) мовлення
дитини;
виявлення порушень мовлення дитини та координація корекційних
напрямків з логопедом;
формування моделі діалогічного мовлення дитини;
- корекція аутистичної симптоматики мовлення в процесі занять та ігор з дитиною.
До діагностико-прогностичного модулю розроблена картка "Психолого-педагогічне вивчення аутичних дітей" гувернерам на початку і в процесі роботи з дитиною.