Cвітовий досвід та реалії його застосування в Україні
Шульженко Діна Іванівна
канд.пед.наук, доцент кафедри корекційної
психопедагогіки, докторант
Інститут корекційної педагогіки та
психології
НПУ імені М.П.Драгоманова
М.Київ
Суспільна актуальність проблеми удосконалення змісту спеціальної освіти дітей з порушеннями інтелектуального, фізичного та мовленнєвого розвитку лежить в площині дослідження та впровадження в практикукорекційно-педагогічної роботинайбільш ефективних світових технологій. За останні десять років новітня історія корекційної педагогіки та психології в Україні визначається пріоритетними тенденціями розробки реабілітаційногозмісту ранньої корекційно-педагогічної роботи та абілітації дітей "групи ризику” від народження до трьох років життя, проведенням превентивної корекції з метою запобігання виникнення ускладнень до основного нозологічного порушення, забезпеченням діагностичного та прогностичного змісту в роботі спеціальних закладів, диференціаціяосновним модулів змісту корекційної роботи за розвиваючим, виховним, дидактичним та корекційним підходом.
Виникають нові вимоги до професіограми спеціаліста, який працює в умовах реабілітаційного простору і становлення рівня його професійної компетентності відбувається іноді в досить складних обставинах. Це відбувається тоді, якщо в класі / групі / одночасно знаходяться діти різного дизонтогенетичного типу. Частіше спостерігається тенденція поєднання дітей з порушеннями інтелекту та первазивними / аутистичними / розладами; останніх з тяжкими порушеннями мовлення або вже названих нозологій з групою дітей, які страждають на порушення опорно-рухового апарату. Крім того питання інтегративної та інклюзивної форми навчання виникають при перебуванні дітей з різною етиологією порушень в загальноосвітніх середніх школах. Проте, незважаючи на такі ускладнення в роботі спеціальних та реабілітаційних закладах все більше дітей з порушеннями психічного та фізичного розвитку залучені до процесу спеціального навчання та корекційного виховання.
Важливим чинником такого залучення є процес впровадження в практику роботи деяких дошкільних, шкільних та реабілітаційних установ для дітей з порушеннями інтелектуального або фізичного / ДЦП / розвитку ефективних світових педагогічних та психотерапевтичних технологій. Основні концептуальні засади таких технологій полягають у максимальному прискоренні соціалізаціїжиття дитини-інваліда. Не вдаючись до аналізу труднощів практичної реалізації у вітчизняних установах запропонованих західним світом методик, хоча це є вкрай необхідне дослідження, відзначимо значущисть та величезну роль їх застосування.
Так, впровадження кондуктивної педагогіки за " методикою Андроса Пето” визначається ефективністю навчання дітей з дитячими церебральними паралічами основним рухам за принципомвикористання"практичного інтелекту, тобто, здатності до розумової доцільної дії, яка за психологічною природою відмінна як від моторної обдарованості, так і від теоретичного інтелекту…”/ Л.С. Виготський /. Таким чином, практичне навчання рухам власного тіла, використання аналітико-синтетичної функції мислення, спрямування інтелектуального потенціалу на самокорекцію моторних вад забезпечує дитині, при дотриманні об”язкових умов, всі можливості бути незалежним від суспільства. Усвідомлення необхідності бути незалежним, приносити користь суспільству- основні принципи філософії кондуктивної педагогіки, яка є провідною а Англії, Бельгії, Польщі, Угорщині та інших країнах. В Україні за цією методикою працюють декілька центрів і моніторинг їх роботи показує якісний результат.
Для дітей з якісними, проникаючими – первазивними порушеннями психічного розвитку, типовою моделлю яких виступає аутизм , в нашій державі повільно створюється система спеціальної педагогічної та психологічної допомоги. Практика показала, що нефахове / такий факт мав місце, коли батьки дітей займалися корекційною роботою/ , відношення до процесу формування поведінки аутичної дитини призвело до суттєвих труднощів розвитку особистості. Схема розвитку допомоги аутичним дітям була досить простою, проте проблема виникла тоді, коли відомі методики акі як: оперантна терапія, ТЕЕАСН-терапія, технологія "холдінг-терапія”, метод прикладного аналізу поведінки та інші були невірно інтерпритовані та запроваджені. Виправити становище спрямували та докладають чимало зусиль дві авторитетні в науково-практичному світі установи – інститут спеціальної педагогіки АПН України та інститут корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова. Разом з Асоціацієюпідтримки осіб з аутизмом такі вчені, як академік Бондар В.І., академік Синьов В.М., професор Шеремет М.К., професор Тарасун В.В., доценти Конопляста С.Ю., Королько Н.І., Рождественська М.В., Руденко Л.М., Шульженко Д.І., аспіранти, магістранти, студенти- науковці кафедр корекційної психопедагогіки та логопедії. Вперше в Україні за останні п”ять років зібрано чимало теоретичного, науково-методологічного та методичного матеріалу з корекції порушень аутистичної симптоматики. Теоретичне огрунтування та аналіз світових тенденцій, апробація модифікованих технологій, розробка дігностико-корекційно-прогностичних функційкорекційного психопедагога, створенняадекватної суспільно-економічним умовам української держави проектовної моделі загальноосвітнього закладу для дітей з первазивними розладами.
Найбільш ефективною і сприятливою іноваційною психокорекційною методикою для застосування в закладах для дітей з порушеннями інтелекту є "Снузелен – терапія”. В основі методики лежить практична концепція взаємодії відчуття і емоцій. Методика "Снузелен” була розроблена в Нідерландах на початку 80-х років і використовувалась як засіб дозвілля. На сьогоднішній день вона трансформувалася в лікувально-педагогічну технологію, при застосуванні якої відбувається вплив на виховання і розвиток функцій нервової системи і за допомогою різних дидактичних моментів реалізується ізольований або системний вплив на сенсорні системи організму людини. В основі"Снузелен-терапії” лежить принциппожвавлення чуттєвості, так необхідних розумово відсталим дітям. Активізація мозку шляхом стимуляції первинних почуттів здобуває лікуавльний характер. Для створення вражень розвитку сенсорики застосовуються різні освітлення, ефірні олії, матеріали різного роду, джерела звуків, запахів тощо. Максимально пооєднують 2-3 сенсорних модальності. Методика запезпечує також розвиток комунікації, соціалізації –у дітей формуються навички поведінки в групі, вербальна поведінка, емпатія тощо. Проблема застосування цієї методики в наших соціально-економічних умовах технічного та матеріального забезпечення шкіл та реабілітаційних закладах полягає в її досить вартісному обладнанні. Проте науковою студенською групою кафедри корекційної педагогіки НПУ імені М.П.Драгоманова на декількох експериментальних майданчиках м.Києва були модифікована деякі елементи системи "Снузелен”. Наукове обгрунтування модифікації полягало: в збереженні принципів методики та конструюванні їх в принципи спеціальної дидактики / І.Г.Єременко / , проведенні терапевтичних заходів на основі визначення корекційного процесу / В.М.Синьов /, поєднанні реабілітаційних та корекційних прийомів тощо.
Останнім часом в практиці роботи спеціальних шкіл та реабілітаційних закладівзастосовуються арттерапевтичні методики, наукове обгрунтування значущості яких забезпечила артпедагогіка, яка в свою чергу, дозволяє розглядати в межах спеціальної освітине стільки художнє виховання, скільки всі компоненти корекційно-педагогічного процесу засобами мистецтва. Поняття "арттерапії”/ лікування мистецтвом / розглядається в психотерапевтичній практиці як один із методів терапевтичного впливу на психіку дитини.Арттерапія як напрямок використовується самостійно і в поєднанні з медикаментозними, педагогічними та корекційними засобами. Основні функції арттерапії: катарсистична- звільнює дитину від негетивних проявів; регулятивна-знімає нервово-психічне напруження, регулює психосоматичні процеси, моделює позитивний психоемоційний стан; комунікативно-рефлексивна – забезпечує корекцію спілкування, формує адекватну поведінку тощо.
Арттерапія включає в себе: ізотерапію, бібліотерапію, імаготерапію, музикотерапію, вокалотерапію, кінезітерапію.Одним із пріоритетних напрямків наукових досліджень студентівІнституту корекційної педагогіки та психології є використання системи корекційних арттерапевтичних прийомів в роботі з дітьми з порушеннями інтелекту, мовлення, опорно-рухового апарату та аутистичною симптоматикою.
Надзвичайний інтерес для спеціальної педагогіки представляють пси хокорекційні технології такі як, гідротерапія, дельфінотерапія, іпотерапія, догтерапія, психогімнастика, працетерапія та інші. Їх застосування у якості окремих модулів корекційно-педагогічної системи значне впливає на ефективність всього реабілітаційного процесу і, тому має бути включено в зміст спеціального навчання та виховання дітей з різною нозологією.Так, програмою для дітей дошкільноговіку з порушеннями опорно-рухового апарату / м.Санкт-Петербург /, адаптованої для України передбачено проведення арттерапевтичних режимних моментів з застосуванням ігротерапії, казкотерапії тощо.
До подальших напрямів дослідження проблеми удосконалення змісту спеціальної освіти дітей з різним типом дизонтогенезу ми відносимо: теоретико-методологічне обгрунтування підготовки фахівців для роботи з іноваційними корекційно-педагогічними та психокорекційними технологіями; включення в зміст освіт освіти дітей раннього, дошкільного та шкільного віку модульної системи реалізаціх цих технологій, організація та забезпечення матеріальних та педагогічних умов дляїх реалізації , виявлення особливостей корекційної психопедагогічної роботи в умовах державних та соціально-реабілітаційних закладів спеціальної освіти.
Kommentarer